Вдохновившись примером детского писателя Григория Бенционовича Остера, предлагаем небольшую подборку советов организаторам и докладчикам, которые помогут переводчику обрести самый неожиданный профессиональный опыт, а заодно и раскрыть в себе кое-какие экстрасенсорные возможности.

В своей карьере каждый проходит этапы, вехи, когда те или иные темы заботят тебя больше других. Для меня сейчас это устный перевод с двумя иностранными языками. Приятно, что тема, живо интересующая тебя самого, находит отклик и у других людей. Поэтому надеюсь, что моя статья будет полезна и интересна многим коллегам.

Відповідь на це питання складається з двох частин. Але спочатку трохи особистого.

Я дуже люблю вивчати мови за книжками. Граматичні вправи і використання артиклів, товсті паперові словники, стислі довідники. «О боже, лише не це!» - скажете ви. А мене вони зачаровують та наче «запрошують до діалогу». Так я вчу свій мозок запам’ятовувати нові слова та трамбую у нього сталі лінгвістичні конструкції. Найцінніше у цьому всьому для мене – сам процес. Мені це просто подобається.

Терпеть не могу эту тему.

Устный переводчик – этот тот, кто однажды случайно или долго готовясь вышел переводить устно, у него получилось, и он продолжил это делать. Если вдруг по каким-то причинам много раз у вас не получалось это сделать или вы боитесь даже пробовать, печалька, конечно. Но упражнения вас к этому не подготовят. Чтобы стать устным переводчиком, надо много переводить устно, по-другому никак.

 

Le langage est source de malentendus’ – «Слова – джерело непорозуміння»,

Антуан де Сент-Екзюпері

 З таким підходом, за переклад взагалі можна не братися. Якщо припустити, що це і справді так, тоді виходить, що займатись перекладом це ніщо інше як переливати з пустого в порожнє. Але варто подивитись на цитату ширше, а саме в її контексті, що є, до речі, кращим другом перекладача, і тоді все виглядатиме інакше. Одразу перед очима постає руде лисеня, що мовить хлопчику у довгому шарфі про справжню дружбу та прив’язаність. Чи думав де Сент-Екзюпері, що на прикладі його тексту можна буде пояснити особливості роботи перекладача, мені невідомо, проте я спробую.

Я две недели думала, о чем же писать в этой статье.

Две недели я пыталась понять, как жеж эту простую мысль, важность оборудования для синхрониста, единственный его источник речи, которую надо переводить, изложить в таком длинном формате, как статья.

Мене звати Мар’яна Добоні, і вперше переклад з іноземної мови я відредагувала в 2009 році. Це був «Щоденник Давида Рубіновича» з польської – щоденник єврейського хлопчика, який вів записи до смерті в час Голокосту.  Я була юна й недосвідчена, проте впевнена  у своїх філологічних знаннях і мовному чутті. Зізнаюся, що сьогодні, після  9 років практики і не одного мільйона відредагованих знаків, боюся шукати той текст й оцінювати свою роботу, але ще в 2009 році я добре затямила: коли працюєш з перекладом, потрібно бути готовим до скрупульозної роботи, перевірки першоджерел, формування робочих списків з основною термінологією чи уніфікацією власних назв і повного занурення в тему.

А сьогодні хочу поділитися з вами кількома прикладами, коли редагування врятувало переклади від «неприємностей».

   Был теплый летний день, и мы решили сыграть в шахматы. Так как стол на веранде был занят, нам ничего не оставалось, как умоститься с шахматной доской на траве. Жребий определил мне армию белых, и я сделала решительный ход пешкой. Напротив, через доску в шестьдесят четыре клетки, интересней всего видеть соперника, который чуть, да сильнее тебя – есть возможность и себя проявить, и чему-то научиться.

 Біг, фітнес, йога в минулому. Переклад! Ось це заняття майбутнього! Інтелектуальна діяльність просто знищить калорії, подарує бадьорість, гарний настрій та ще й матеріальне заохочення. Заманливо, чи не так? Варто лише дослухатись до замовника, задіяти всі рецептори, знати поточні новини та події, а також любити погоду з усіма її примхами. Простий закон: хочеш меду, не бійся бджіл. Вперед!

До сих пор нет ни одного научного исследования, которое объясняло бы, как работает мозг человека при синхронном переводе.

Во время этого процесса переводчик одновременно слушает (понимает при этом), обрабатывает информацию и говорит на другом языке. В результате надо выдать логический и точный продукт на другом языке.