Апости?ль (Apostille) – визнана міжнародним співтовариством стандартизована форма документів. Це – штамп, який проставляється на оригінали документів, що відповідають державному зразку. Такі документи вже не потребують додаткового завірення й легалізації.

Відповідно до прийнятої Гаазької конвенції, стаття 6, усі країни, які підписали цей договір, а їх уже більше 80, зобов’язані визнавати документи, на яких є апостиль.

У грудні 2003 року Україна приєдналася до цієї конвенції. До неї входять такі держави, як США, Японія, Росія, ПАР, Австралія, практично всі держави Євросоюзу та інші..

Апостиль відповідає загальноприйнятому зразку й містить такі реквізити:

  • найменування держави;
  • прізвище особи, яка підписала документ з апостилем і її посада;
  • найменування міністерства;
  • дата;
  • назва органу, який проставив апостиль;
  • назва міста;
  • номер апостилю;
  • печатка установи;
  • підпис посадової особи.

Документ з проставленим апостилем складається французькою або англійською і також мовою країни, яка проставила апостиль.

В Україні апостилюванням документів займаються міністерства:

  • Міністерство юстиції;
  • Міністерство закордонних справ;
  • Міністерство освіти.

У деяких випадках потрібно проставлення особливого подвійного апостилю. Перший ставиться на самому оригіналі документа або завіреній нотаріально копії. Другий ставиться вже на перекладі документа, теж завіреному нотаріусом. Такі документи потрібні для надання в Австрії, Бельгії, Франції, Португалії, Швейцарії, Великобританії, Італії та Нідерландах.

Для низки країн (Італія, Іспанія, Франція) необхідно надавати апостиль з консульською легалізацією. Це може бути:
1. Апостиль, нотаріальний завірений переклад плюс другий апостиль.
2. Апостиль, акредитований переклад плюс консульська печатка. 

Для країн, які не приєдналися до Гаазької конвенції, необхідна процедура легалізації документів безпосередньо через консульства.