Bona valetudo melior est quam maxĭmae divitiae 

Добре здоров’я краще, ніж найбільше багатство   

Вузькоспеціалізований переклад – це завжди виклик для будь-якого перекладача:

  • складні терміни,
  • усталена лексика,
  • специфіка галузі.

Все це може збити з пантелику навіть досвідченого перекладача. Та чи справді все так складно і як же здійснюється медичний переклад?

         Будь-який письмовий переклад – це завжди робота доволі великої команди. Це і перекладачі, і редактори, і коректори. Однак медична тематика виокремлюється із загального русла тем. Часто до цієї команди додається ще одна людина – лікар. Далі я спробую описати цей процес більш детально.

         Як відомо, медицина – це одна із найстаріших галузей науки. Часто в числі перших факультетів найстаріших вишів світу був саме медичний факультет. Тож не дивно що лексика, яка стосується здоров’я та захворювань, формувалася століттями, якщо не тисячоліттями. Та продовжує формуватися у наш час. І дуже часто вона стосується надто вузьких понять.

         З розвитком технологічного прогресу все змінюється надзвичайно швидко. Терміни та нові поняття з’являються разом із виходом свіжих номерів наукових медичних журналів, і часто за ними не встигають не те що перекладачі, але й академічна спільнота. Я неодноразово стикалася з ситуаціями, коли певні терміни не мали українських аналогів, і виникала потреба в їх перекладі de novo.

 

         Однак і на цьому складність медичних перекладів не завершується. Медицина – інтегральна спеціальність, яка в собі поєднує багато інших природничих і соціальних наук. Відповідно, окрім медичних термінів, перед перекладачем часто постають поняття біологічні, фізичні, хімічні, психологічні, соціальні. Цей список можна продовжувати ще довго.

         «І як бути?» - спитаєте Ви.

         За ідеальних умов in vitro найкращі переклади високоспеціалізованого спрямування повинні виконуватися людьми з двома освітами. У цьому випадку – медичною та лінгвістичною. Та чи часто ви зустрічали таку комбінацію? Я зі свого широкого кола спілкування поки зустріла лише одну людину з такою кваліфікацією. Одну, Карл!

         Звідси випливає відповідь на запитання про лікаря в команді. Часто людина з медичною освітою може відігравати роль або редактора, або перекладача. Обидва варіанти – раціональна та ефективна альтернатива в досягненні мети – високої якості перекладу та його релевантності для кінцевого «користувача».

 

 

Чому сучасний лікар зобов’язаний володіти англійською мовою?

Зважаючи на те, що міжнародною мовою медицини є англійська,  багато лікарів-практиків у той чи інший спосіб змушені її вивчати. І ці знання часто  користуються попитом, окрім застосування в медичній практиці,  – для перекладу медичних текстів. Це і результати медичних аналізів, і клінічні дослідження, і настанови медичних організацій. Таким чином досягається чудовий симбіоз між перекладачами-лінгвістами та фахівцями-медиками.

         Є ще одна важлива і не менш корисна деталь такого співробітництва. Володіючи навичками професійної мови, практичний лікар здатний виконати переклад набагато швидше, ніж перекладач. Часто замовнику потрібен переклад великого обсягу тексту у доволі стислі терміни. У таких ситуаціях можуть допомогти тільки спеціалісти із вузьким знанням професійної мови.

 

А що на Заході?

         Цікавим є досвід країн Заходу з цього приводу. Часто для перекладачів вводяться спеціальні програми в університетах або ж платні курси, де вони мають можливість опанувати «субспеціальність». На жаль, у нашій країні такі ініціативи перебувають у зародковому стані.

         Проте, допоки нічого не змінюється, ми можемо з впевненістю сказати, що секрет успіху якісних медичних перекладів полягає лише в командній роботі, де лікар-практик посідає чільне місце.

 

Огієнко Тетяна,

лікар педіатр-неонатолог, перекладач